Поселення
Нова Надія
Нова Надія - осередок тепла посеред стародавніх льодовиків Бореалісу. Будівництво розпочалося ще наприкінці 2025 року, а наразі це індустріальне містечко, статус котрого був ухваленим 12 квітня 2026.
Центром життя та надії на подальше життя для місцевих мешканців являєтсья величний Генератор, від якого розходяться дороги, пов'язані з тепломагістралями до кожної будівлі. Наразі основною спеціалізацією Нової Надії є ливарна промисловість. Вона зосереджена в окремому кластері, котрий складається з теплиці де вирощується бамбук для палива, складу з вантажним краном та ливарного цеху (технічно там автопічка). Найпершою будівлею міста є Міський склад №1, де всю важку роботу виконують големи. На честь мідних трудяг поряд зведено монумент. Ще в промисловому районі є залізничний вокзал, який звели поперед колій, тому там поки що тихо.
У віддаленні на пагорбі виріс житловий район, облюбований багатшою частиною населення, котра мешкає в комфортабельних будинках із власними котельнями. Місцем загального харчування і балачок є кухня, а поряд теплиця з пшеницею. Однак врожаї нерідко псує цвіль, тому новонадійцям не звикати обідати супами з опилок. Ммм, гаряча клітковина!
Координація і керування міського життя відбуваєтсья в стінах ратуші, на перший поверх котрої не шкодували найціннішого дерева, каменю та позолоти (а для клерків на останньому поверсі працює теплий душ з крапаючих труб. Зате безкоштовно!). Площу перед ратушою прикрашає монумент, присвячений першим дослідникам, шахтарям архітекторам і будівельникам міста. Ще тут можна знайти Міський склад №2 з гаражом гаста, котрий балдіє від купи снігу навколо.
Ельфр
Ельфр - як каже назва, село ельфів, утім це слово за словами засновника також означає "річка" зі старонордської, а поряд справді є річка. Статус поселення отримано 7 березня 2026, а з 23 квітня розрісся до села та продовжує розвиватися.
Село ховається в тіні дубів і якби не стовпи диму, його було непросто відшукати. Принаймні в перші місяці, зараз-то над лісом здіймається вітряк. Архітектура будинків грунтується на використанні природніх ресурсів, зокрема деревини та моху, втім оброблений камінь також увагою не обходиться, а ще тут існує один унікальний будинок, розташований не просто під землею, а посеред аметистової жеоди.
В Ельфрі наразі аграрна ідилія - тут розводять корів снігової та коричневогрибної порід, курей і овечок а також вирощують пшеницю й трохи всілякої городини. Млин меле зерно на пекельні борошна, з котрих у пекарні випікають хліб і тортики.
Центром громадського життя виступає таверна "Кіптявий дракон", де відвідувачів зустрічає шкура того самого дракона. Цей дракон, як і таверна, є частиною історії засновника, котрий превозмогав складнощі мандрівки до Енду і хоч вона не принесла бажаного, натомість він виніс звідти враження, котрими поділився у книзі. Якщо мандрівників застала ніч, то на другому поверсі таверни можна зняти кімнату.
Знайти ельфів непросто, але якщо вже знайшли, то не пошкодуйте часу аби прогулятися в тіні дубів, послухати історію в таверні за кухлем місцевого пива та постояти на мосту через річку
Тиша Сакури
Тиша Сакури - село на острові у західній частині Емберісу, неподалік від Багрянівки та Великого Древа. Початково острів був звичайним шматком піску і скель, але стараннями засновників, перетворився на мальовничий сад, сповнений тиші в тіні сакур. Статус села це поселення отримало 28 лютого 2026, після кількох тижнів розбудови.
Впізнати острів легко по насадженим уздовж берега сакурам. Місцеві мешканці полюбляють рожевий колір, а це означає, що в Тиші Сакури рожеве усе - і хатини, і вулиці, і ферма, і вівці, і навіть щасливий гаст. Єдиний не рожевий колір тут - сірі дахи будівель. Прогодовуються мешканці з власної ферми, почитують книжки в невеликій книгарні та мандрують морями, вертаючись додому на світло маяка.
Чудове місце для неспішної прогулянки та насолоджування цвітом сакур. Утім будьте обачними під час відвідування, якщо у вас гостра алергія на рожеві відтінки
Брікс
Брікс - містечко, чия архітектура заснована на властивостях звичайної цегли бути водночас міцною та естетичною (власне "брікс", це bricks - цегла англійською, а не той союз південних країн, про який хтось можливо подумав). Статус отримав 22 січня 2026, був збудований у доволі короткі терміни - всього за три дні.
Розташований на узбережжі рівнинної річки, Брікс відразу з причалу зустрічає простими вуличками, котрі, як і стримана архітектура будівель, демонструють несхильність місцевих мешканців до зайвих прикрас. Трудове життя вирує між роботою на фермі худоби та справами у двох крамницях, але основа містечка, це дослідницька діяльність Енду. Дослідники мають власну базу, де готуються до нових вилазок, а накопичені знання зберігаються у міській бібліотеці.
Зважаючи на спеціалізацію, бріксівці бріксчани мешканці Бріксу не прагнуть розширяти містечко, бо їм не до того. Іншими словами, Давід побудував його виключно щоб отримати право будувати ферму досвіду в Енді. Такі справи...
Багрянівка
Багрянівка - місто на острові із лісом, котрий до вирубування вражав багрянцем крон, за яку поселенці на чолі зі Спектром і дали таку назву. Перші будівлі були закладені в грудні 2025-гот, статус села був отриманий 13 січня 2026, а 6 червня Багрянівка стала першим на сервері містом.
Мандрівники зможуть потрапити на острів по одному з кількох мостів, підвищена кількість яких викликає подив у мешканців материка. А в самому місті очі розбігаються, як і дороги. Але серед різноманітних будівель, насамперед виділяється культурний центр Багрянівці - бібліотека. Як мало хто інший, багрянівці розуміють цінність писемного знання та готові збирати його по всьому відомому світі. Але так само вони розуміють, що книгами ситим не будеш, тому утримують власне сільське господарство та пекарню.
Житловий район Багрянівки надзичайно затишний. Вісім будиночків утопають в зелені, а після роботи мешканці можуть відпочити на пляжі, котрий прямо за їхніми подвір'ями.
